1. Офіційна директива, розпорядження вищої інстанції (органу влади, керівництва), що має обов’язкову силу для виконання підлеглими установами, організаціями або службовими особами.
2. У Європейському Союзі — законодавчий акт, який зобов’язує країни-члени досягти певного результату, залишаючи національним органам влади свободу у виборі форм і методів його впровадження в межах національного законодавства.
3. У військовій справі — письмовий бойовий наказ або розпорядження вищого командування, що визначає завдання підпорядкованим військам (з’єднанням, частинам).
4. У комп’ютерній техніці та програмуванні — інструкція для компілятора, препроцесора або асемблера, яка керує процесом обробки вихідного коду програми.