1. У фізиці та механіці ґрунтів — властивість щільних зернистих або дисперсних матеріалів (наприклад, піску, глини) збільшувати свій об’єм (розширюватися) при деформації зсуву, зазвичай під дією дотичних напружень, що супроводжується зменшенням пористості та підвищенням міцності.
2. У геології — процес розширення гірських порід унаслідок зняття литостатичного тиску (наприклад, при ерозії вищележачих шарів), що може призводити до утворення тріщин.