Значення
- (Зоологія) –
(про птахів, зокрема про ворону, гавку) видавати різкі, хрипкі звуки, схожі на «карр» або «кав».
- (Лінгвістика) –
(переносно, про людину) говорити грубо, неввічливо або з серцем; бурчати, скаржитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я кавчу, ти кавчиш, він кавчить, ми кавчимо, ви кавчите, вони кавчать