1. У структурній лінгвістиці — мінімальна, неподільна одиниця плану змісту (значення) в мові, яка не має самостійного звукового вираження, але виявляється у відношеннях між елементами мовної системи.
2. У глоттохронології — мовна одиниця (найчастіше корінь слова з основним значенням), що використовується для встановлення ступеня спорідненості мов та приблизного визначення часу їх розходження.