латералізація

[lɑtɛrɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Психологія) –

    (у фізіології, нейронауках) Функціональна асиметрія мозкових півкуль, процес або результат спеціалізації лівої та правої півкуль головного мозку для виконання певних психічних функцій (наприклад, мовних, просторових).

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Зміна звуку, при якій він набуває бокового (латерального) утворення, коли повітряний потік проходить з боків язика; перехід звука в боковий приголосний (наприклад, [л]).

  3. (Медицина) –

    (у медицині) Визначення або зміщення патологічного процесу, симптому чи відчуття в одну зі сторін тіла (праву або ліву) відносно середньої лінії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. латералізація, р. латералізації, д. латералізації, з. латералізацію, о. латералізацією, м. латералізації, к. латералізаціє

Більше записів