Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан того, що є латентним; прихованість, непроявленість, невиявленість.
- (Медицина) –
У техніці, психології, медицині та інших галузях: фаза, період або стан прихованого перебігу процесу, коли об’єкт або явище існує, але не проявляє себе зовнішньо або активність не спостерігається.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. латентність, р. латентності, д. латентності, з. латентність, о. латентністю, м. латентності, к. латентносте