двигунчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двигун”: невеликий або компактний двигун, моторчик.

2. Розмовна назва невеликого механізму або пристрою, що виконує рух або передає його іншим частинам (наприклад, в іграшці, годиннику, електроприборі).

3. Переносно: про внутрішній поштовх, стимул, джерело енергії для якоїсь діяльності (зазвичай у стійкому словосполученні “внутрішній двигунчик”).