Власна назва, що походить від польського прізвища Walentowicz; у сучасному вжитку — іронічне або жартівливе позначення неіснуючої, вигаданої особи, “якийсь там Валентович”, часто вживається для вказівки на незначність, анонімність або сумнівність постаті.
У західних регіонах України, зокрема на Галичині, історично могло вживатися як прізвище реальних осіб.