1. У давньоримській культурі та філософії — фундаментальна етична категорія, що означає доброчесність, мужність, громадянську відвагу, моральну силу та сукупність чеснот, які становлять ідеал повноцінного громадянина і воїна.
2. У середньовічній та ранньомодерній європейській традиції (особливо в геральдиці) — алегоричне уособлення чесноти, моральної сили та доблесті, що часто зображувалося у вигляді жіночої фігури з атрибутами (наприклад, мечем, щитом, стовпом).
3. У сучасному вжитку (переважно в наукових, історичних чи мистецьких текстах) — термін для позначення концепції чесноти та громадянської доблесті в античній та гуманістичній традиції.