огнецвіт

[oɦnɛt͡sʋit] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна рослина з родини первоцвітних, що має яскраво-червоні або помаранчеві квіти, які візуально асоціюються з полум’ям; декоративна садова культура.

  2. (Література) –

    Поетичний образ, метафора для позначення яскравого, палаючого квітка або блискучого цвітіння, схожого на вогонь.

  3. (Ботаніка) –

    У міфології та фентезі — магічна або чарівна рослина, що сяє або теплиться в темряві, ніби з вогнем всередині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. огнецвіт, р. огнецвіта, д. огнецвітові, з. огнецвіт, о. огнецвітом, м. огнецвіті, к. огнецвіте

Більше записів