Значення
- (Техніка) –
Здатність матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високим температурам та впливу вогню протягом певного часу без руйнування та втрати основних експлуатаційних властивостей.
- (Техніка) –
(у техніці) Технічна характеристика, що визначає ступінь опору матеріалу або виробу дії вогню та високої температури, часто нормована відповідними стандартами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огнетривкість, р. огнетривкості, д. огнетривкості, з. огнетривкість, о. огнетривкістю, м. огнетривкості, к. огнетривкосте