віртуоз

1. Виконавець (музикант, співець, танцюрист тощо), який володіє високою технікою майстерності, що дозволяє йому вільно та бездоганно виконувати найскладніші твори або елементи мистецтва.

2. Людина, яка досягла високого рівня майстерності в якійсь галузі діяльності, демонструє виняткову вправність і тонке відчуття матеріалу.

3. (У переносному значенні) Той, хто вдало, майстерно щось робить, часто з відтінком хитрого або недобросовісного виконання (наприклад, віртуоз обману).

Приклади:

Приклад 1:
), вимахуючи довгастими кулаками (ці гостро виліплені скрипальські п’ястуки, котрі ніколи не торкалися смичка, — хто зна, може, саме в Гандзі і пропадав ніколи не усвідомлений скрипаль-віртуоз, і та не виявлена творча енергія, яка, так і не прокинувшися, мала відійти в небуття, підземними поштовхами нагадуючи про втілення, час від часу й виповнювала її отрутою? — в Тадзьовому мозку асоціювалася з довгастими яблуками, називаними заячими голівками, — єдина садовина, котру Тадзьо ще сяк-так визнавав, вважаючи,’що решта і садовини і городини псує не лише шлунок, печінку й жовч, а й, і то найстрашніше, — душу; — хіба всі Тадзьові знайомі, котрі згідно з найновішими висновками чи то медицини, чи то моди, — нема ради, надто довго не було війни, і люди в достатках розіпсіли, — перейшли на харчування самою городиною, не поробилися гієнами лютими, одбігши колишньої рівноваги, чого аж ніяк не пояснити лише тим, що людина марніє?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”