відбивання

1. Дія за значенням дієслова “відбивати” — повернення, відкидання назад удару, снаряда, атаки тощо.

2. Процес відновлення, репродукції тексту, зображення чи звуку за допомогою технічних засобів (наприклад, друку, проекції, запису).

3. У музиці — чітке, ритмічне виконання окремих звуків, акордів або ритмічного малюнка.

4. У спорті (наприклад, у волейболі) — технічний прийом, яким зупиняють атаку суперника, блокуючи м’яч на сітці.

5. Рідко вживане значення — відторгнення, відокремлення частини від чогось цілого.

Приклади:

Приклад 1:
Після відбивання вальців партію вели в якийсь темний льох і там кожного окремо фотографували. Давали номер на груди, повертали в профіль вліво, в профіль вправо, анфас» в потилицю… Готово.
— Невідомий автор

Приклад 2:
У прохідному світлі буде доповняльна картина – центральне світле коло, наступне кільце темне і т. д. Нехай d – товщина повітряного ша- ру на відстані r від точки M. Оптична рі з- ниця ходу Δ між променем, який відбився від межі поділу повітряний шар – скляна пластина, і променем, який зазнав частк о- вого відбивання на межі поділу опукла п о- верхня лінзи – повітряний шар, дорівнює 2dn2 0λ±=∆ , де додаток 2 0λ± враховує втрату півхвилі при відбиванні світла. Якщо лінза і пла с- тина виготовлені зі скла, показник зало м- лення якого n, а шар між ними повітряний ( )1n0 = , то 2 0λ буде зі знаком „+”.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Відбивання під кутом Брюстера дає змогу отримати лінійно поляризоване сві т- ло, од нак його інтенсивність невелика і для скла (n=1,5) дорівнює близько 15%, тобто основна його частина поширюється у напрямку заломленої хвилі, яка поляр и- зована не повністю. Для збільшення ст у- пеня поляризації заломлених хвиль їх тр е- ба пропустити крізь стопу скляних пласт и- нок (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”