оселення

[osɛlɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова “оселити” — процес заселення, заснування поселення або місця для життя.

  2. (Географія) –

    Населений пункт, місце, де осіли люди; поселення, селище.

  3. (Біологія) –

    (у біології) Сукупність особин одного виду, що постійно мешкають на певній обмеженій території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оселення, р. оселення, д. оселенню, з. оселення, о. оселенням, м. оселенні, к. оселення

Більше записів