елінін

1. (істор.) Представник давньогрецького племені елінів, що мешкало в Фессалії та вважалося прабатьківщиною еллінів; за давньогрецькими міфами — син Девкаліона, родоначальник еллінів.

2. (перен., книжн., заст.) Узагальнена назва давнього грека, елліна.

Приклади:

Відсутні