елонгація

1. В астрономії — кутова відстань між двома небесними тілами (наприклад, між планетою та Сонцем) або між небесним тілом і певною точкою на небосхилі, що вимірюється в градусах.

2. У лінгвістиці — фонетичне явище, що полягає у довготі (протяжності) голосного звуку, яка може мати смислорозрізнювальну функцію.

3. У геометрії та техніці — видовження, подовження форми або лінії; лінійне подовження деталі під дією механічного навантаження.

4. У біології — стадія росту клітини, органу або організму, що характеризується їх подовженням; також подовження хромосоми в результаті мутації.

Приклади:

Приклад 1:
Елонгація може бути західною — планету видно вранці , і вона перебуває на захід від Сонця , і східною — планету видно увечері, і вона перебуває на схід від Сонця. У Меркурія та Венери елонгація змінюється в певних межах : найбільші її значення для Меркурія коливаються від 18° до 28°, а для Венери — від 43° до 48°.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”