Древослів

Словник Української Мови

гексаціаноферит

[ɦɛksɑt͡siɑnofɛrɪt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічна сполука, солі фероціанідної кислоти, що містять комплексний аніон [Fe(CN)₆]⁴⁻; фероціанід.

  2. (Геологія) –

    Мінерал класу силікатів, рідкісний циклосилікат заліза з формулою K₂Fe²⁺Fe³⁺(CN)₆, що зустрічається у вигляді дрібних синіх кристалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гексаціаноферит, р. гексаціанофериту, д. гексаціаноферитові, з. гексаціаноферит, о. гексаціаноферитом, м. гексаціанофериті, к. гексаціаноферите

Більше записів