елонгація

[ɛlonɦɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Астрономія) –

    В астрономії — кутова відстань між двома небесними тілами (наприклад, між планетою та Сонцем) або між небесним тілом і певною точкою на небосхилі, що вимірюється в градусах.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — фонетичне явище, що полягає у довготі (протяжності) голосного звуку, яка може мати смислорозрізнювальну функцію.

  3. (Техніка) –

    У геометрії та техніці — видовження, подовження форми або лінії; лінійне подовження деталі під дією механічного навантаження.

  4. (Біологія) –

    У біології — стадія росту клітини, органу або організму, що характеризується їх подовженням; також подовження хромосоми в результаті мутації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. елонгація, р. елонгації, д. елонгації, з. елонгацію, о. елонгацією, м. елонгації, к. елонгаціє

Більше записів