1. Історичний рух та система поглядів, що виникли в українській громадській думці наприкінці XIX — на початку XX століття, які вбачали головний шлях національного відродження та соціального прогресу не в політичній боротьбі, а в повсякденній культурно-освітній, просвітницькій та господарській роботі серед народу («органічна праця»).
2. Сукупність діячів (вихователів), які брали участь у цьому русі, прагнучи підвищити освітній, економічний та культурний рівень українського населення через створення кооперативів, товариств, шкіл, бібліотек та інших установ.