1. Дія за значенням дієслова вимовляти; артикуляційне оформлення мовлення, що полягає у створенні звуків мови за допомогою органів мовлення.
2. Сукупність артикуляційних навичок та особливостей, що характеризують звучання мови певної особи, соціальної чи територіальної групи; манера говорити.
3. Те саме, що виголошення (у 1-му значенні); офіційне або публічне оголошення, проголошення чогось.
4. У лінгвістиці: спосіб, характер артикуляції звуків, слів у конкретній мові; система фонетичних норм та правил.