1. Властивість об’єкта, явища або світла бути сприйнятим зором; здатність бути видимим.
2. Ступінь чіткості, з якою предмети розрізняються на відстані в атмосфері, що залежить від прозорості повітря (метеорологічний термін).
3. Зовнішній вигляд, видима сторона чогось, що може не відповідати суті; видимість явища, процесу.
4. У переносному значенні — видима, але не справжня причина або підстава; формальний привід, передумова.