гай

Приклад 1:
Починає накрапати дрібний дощик, густою сіткою заволікає галяву, хату й гай. Ти плачеш, Мавко?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Гроші гро­ши­ма, бо­яре бо­яра­ми, а цар – ду­ша пра­вед­на… XVII Мізкує собі ле­да­чий Іва­нець, хо­дю­чи по світлиці, аж ось увійшов вар­то­вий: – Який­сь чо­ловік має про не­гай­не діло яс­но­вельмож­но­го сповісти­ти. Доз­во­лив гетьман поз­ва­ти пе­ред се­бе.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
– ска­зав хо­рун­жен­ко, за­ду­мавсь, став чу­ха­ти по­ти­ли­цю, i пле­чi, i спи­ну, а да­лi ка­же: – По­ба­чу, що сест­ра ска­же, не­хай до завтрього, ля­гай­те ли­шень спа­ти, – та й пi­шов вiд нього. Лiг наш Забрьоха спа­ти, так йо­му i не спиться: жде свi­ту, не дiж­де, щоб швид­ше йо­му по­чу­ти, що ска­же Оле­на… Ну, сяк-так дож­да­лись свi­ту, повс­та­ва­ли па­ни­чi i по­зi­хо­ди­лись.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”