Древослів

Словник Української Мови

вбирач

[ʋbɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Той, хто вбирає (вбиральник); поглинач.

  2. (Історія) –

    Заст. Той, хто збирає, накопичує щось; збирач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вбирач, р. вбирача, д. вбирачеві, з. вбирач, о. вбирачем, м. вбирачеві, к. вбирачу

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів