1. Літературний стиль, що виник у Англії наприкінці XVI століття, характерний надмірною витонченістю, ажіотажем, використанням складних метафор, антитез, алюзій та риторичних фігур, названий на честь роману Джона Лілі “Евфуес”.
2. Надзвичайно вишуканий, манірний, штучний стиль мови або письма, що намагається вразити читача ерудицією та складністю форми, часто на шкоду змістовності та природності.