1. Відсутність зв’язку, причетності до чого-небудь; неучасть у чомусь, сторонність.
2. У праві: стан, коли особа не має жодного відношення до вчинення правопорушення або злочину; відсутність провини.
непричетність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Існує також пара лельна версія про повну непричетність пана Мавропуле до цієї, вже досить голосної «велосипедної» справи. А ввечері усіх гостей та учасників чекає одна з центральних подій програми: відвідання театру «Ля Феніче», де відбудеться прем’єра опери «Хор фей у Венеції».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |