неучасть

1. Відсутність участі в чому-небудь; невтручання, невмішування у справи, події або процеси.

2. (У праві) Позиція, за якої особа свідомо утримується від вчинення дій, що можуть бути кваліфіковані як злочин, або від участі у певній правовій діяльності, хоча має можливість та/або обов’язок діяти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кожне чесне слово, навіть неучасть у загальному шабаші були актом мужности. І така мужність була органічно притаманна Володі.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Частина мови: іменник (однина) |