Значення
-
Відсутність участі в чому-небудь; невтручання, невмішування у справи, події або процеси.
-
(У праві) Позиція, за якої особа свідомо утримується від вчинення дій, що можуть бути кваліфіковані як злочин, або від участі у певній правовій діяльності, хоча має можливість та/або обов’язок діяти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неучасть, р. неучасті, д. неучасті, з. неучасть, о. неучастю, м. неучасті, к. неучасте