Невтручання — свідомо обрана позиція утримання від активного впливу, участі або втручання в перебіг подій, діяльність інших осіб, організацій чи держав; політика невтручання у внутрішні справи іншої держави.
невтручання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Основними з них є: • принцип суверенітету – означає право на розробку і здійснен) ня внутрішньої і зовнішньої політики окремою державою; • принцип мирного співіснування; принцип рівних прав і обо) в’язків; • принцип подолання несправедливості, виникаючої в разі те) риторіальних проблем; • принцип сумлінного виконання міжнародних обов’язків; • принцип мирного регулювання суперечностей; • принцип поваги до свободи людини; • принцип взаємодопомоги і взаємовигоди; • принцип недопущення дискримінації; • принцип свободи вибору форми здійснення МЕВ; • принцип однакових вимог до виконання національного зако) нодавства для всіх суб’єктів МЕВ; • принцип невтручання до внутрішніх справ один одного і бага) то інших. Щодо характеристики специфічних, тобто національних, прин) ципів, то вони зазвичай визначаються національним законодавством.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika”
Частина мови: іменник (однина) |