сичання

1. Дія за значенням дієслова “сича́ти”; утворення шиплячого звуку, подібного до того, що видають деякі тварини (наприклад, змія, гусак) або виходить через вузький отвір (наприклад, пара з чайника).

2. Переносно: різке, злісне висловлювання, вираження обурення або незадоволення, часто з приглушеним голосом.