1. (у лінгвістиці) що стосується метаграматики — розділу мовознавства, який вивчає властивості граматичних систем у цілому, їхні типологічні характеристики та загальні принципи організації.
2. (у формальній логіці та теорії мови) що описує або аналізує властивості самої граматичної системи як формального об’єкта, а не конкретні конструкції в межах цієї системи.