б

1. Друга літера українського алфавіту, що позначає губно-губний дзвінкий проривний приголосний звук [б]; використовується також як літерне позначення порядкового номера другого за рахунком однорідного предмета, явища, розділу тощо.

2. У музиці: позначення ноти “сі-бемоль”.

3. У математиці та фізиці: умовне позначення (символ) певної величини, змінної, константи (наприклад, у формулах).

Приклади:

Приклад 1:
Предметні межі дослідження відносилися до джерельних даних трьох груп питань, а саме: а) метод логістичного управління, в т. ч. використання інформаційних технологій та сертифікатів якості; б) показники логістичної діяльності (дохід, витрати на логістичну інфраструктуру, рівень запасів та логістичних коштів, місце логістики в оргструктурі фірми, логістичний персонал); в) оцінка логістичного потенціалу з особливою увагою до особливостей внутрішнього та зовнішнього транспортного обслуговування, рівня і виду логістичних послуг, умов складування та обслуговування запасів, складського обігу, виду вантажних одиниць, що застосовуються. Кожний запитальник складався з двох частин: перша містила 30 питань, друга – 20 питань.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Пошлюся хоча б на спогади Ірини Жиленко «Homo feriens». Власне це, і передусім це, в ті репресивні роки допомогло не втратити віри й моральної позиції, чуття гумору, здатности радіти й жити повноцінним життям наперекір усьому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Вони з матір’ю вслухаються у військові зведення по радіо, оголеним нервом сприймають кожне повідомлення: «Хоча б які-небудь реальні успіхи на фронті, можливо б, повернулася до нього бадьорість» (3: 41). Професор Стражеско, до якого звертається по допомогу, назвав цю хворобу «evacuana» (3: 89).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”