1. (в археології та історії) місце розташування археологічної пам’ятки, поселення або іншого об’єкта, що вивчається, у його природному та культурному середовищі, з урахуванням зв’язків з навколишніми територіями та ландшафтом.
2. (в соціології, менеджменті) сукупність зовнішніх умов, обставин або факторів, що оточують певну організацію, соціальну групу чи індивіда і впливають на їхній стан, розвиток або прийняття рішень; ситуаційний контекст.