1. Зменшувально-пестливе від слова “сирота”: дитина, що залишилася без батьків або одного з батьків; також — людина, яка почуває себе самотньою, покинутою.
2. (переносно) Про когось або щось, що викликає співчуття, знедолене, безпорадне.
3. (фольклорне, в народній творчості) Частісний звертальний епітет або самоназва персонажа (переважно жіночої статі) в українських народних піснях, думах, казках, що підкреслює її трагічну долю або самотність.