пророчення

1. Дія за значенням дієслова “пророчити“; передбачення майбутнього, віщування, прогнозування подій, особливо на основі надприродного одкровення або інтуїції.

2. Конкретна передбачена подія або судження про майбутнє, що було оголошено пророком; зміст пророцьких слів.

3. У релігійному контексті — текст Святого Письма, що містить відкриття Божої волі, передане через пророка; частина біблійних книг пророків.

Приклади вживання слова

пророчення

Приклад 1:
Останній учень магістра Кнехта Він, що вийшов нагору по стежці крутій, що стоїть під дощем, ніби грішник, що ішов, як пророчення віще, цим забутим шляхом в самоті. Скільки злетів було, перемог і падінь, і це все — лиш за те, щоб нині подивитись, як тихо собі стукотить товарняк в поруділій долині.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”