1. Укласти церковний шлюб, одружитися через обряд вінчання в християнській церкві.
2. (переносно) Поєднатися, з’єднатися з ким-чимсь у щось, набути певного характеру (часто про явища природи, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Укласти церковний шлюб, одружитися через обряд вінчання в християнській церкві.
2. (переносно) Поєднатися, з’єднатися з ким-чимсь у щось, набути певного характеру (часто про явища природи, почуття тощо).
Приклад 1:
Як, Докіє, ти дивишся, щоб нашим молодятам і повінчатися? — Я не проти, — тихо відповіла Докія.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”