Словник Української Мови
Буква
1. Пробити собі хід, зробити отвір у чомусь твердому, міцному (про стіну, перешкоду, лід тощо).
2. Розколотися, тріснути з силою, утворивши щілину або отвір (про поверхню, предмет).
3. Перен. З великими труднощами, наполегливістю подолати перешкоду, прорватися крізь щось (наприклад, крізь стрій противника, крізь затори).
Приклад 1:
Газі-Гірей молився, що так повезло, бо відчував, що Жолкевський першим накинеться на Наливайка, а тоді йому проломитися до султана буде легше, Стотисячна армія Оттоманської Порти розкинулася нт поганенькі. Обидва германські імператори Рудольф і Максиміліан, король Іспанії Філіпп, герцоги Італії, а, найголовніше, король Речі Посполитої Жигмонт спішно уклали поміж собою союз і виступили проти навальних турків.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”