скудельниця

[skudɛlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичне) Місце, де видобували або випалювали глину для виробництва посуду, черепиці тощо; гончарня, цегельня.

  2. (переносне, заст., поетичне) Могила, цвинтар, місце поховання; символ смертності та тлінності людського тіла.

  3. спеціальній літературі) Велика глиняна посудина, ямка або яма, викладена глиною, призначена для зберігання зерна, води або інших продуктів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скудельниця, р. скудельниці, д. скудельниці, з. скудельницю, о. скудельницею, м. скудельниці, к. скудельнице

Більше записів