1. Який зазнав коливання, похитування; той, що був зрушений з місця або виведений із стану спокою (про предмети, явища).
2. Перен. Уражений, зворушений, схвильований до глибини душі (про психічний, емоційний стан людини).
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав коливання, похитування; той, що був зрушений з місця або виведений із стану спокою (про предмети, явища).
2. Перен. Уражений, зворушений, схвильований до глибини душі (про психічний, емоційний стан людини).