1. Те, що було обмежене у русі, дії або вираженні почуттів; той/та/те, що позбавлене свободи, природності, гнучкості або легкості.
2. У техніці, будівництві: деталь, конструкція або вузол, з’єднані жорстким чи нерухомим способом, що обмежує їхню незалежність або переміщення.
3. У переносному значенні: стан, атмосфера або ситуація, що характеризується напруженістю, незворушністю, відсутністю живості та вільного спілкування.