Який має порожній, легковажний розум; несерйозний, безглуздий, дурний.
Який свідчить про легковажність, безглуздість; властивий пустоголовій людині.
пустоголовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Підвіяний — хисткий («ноги делькотіли, як підвіяні»); пустоголовий («ти, підвіяний, та я тобі яблука та булки даю, а ти меш мене бити»). Підмулювати — підточувати («вода снопи підмулює, ко-лешні підмиває»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |