пустота

1. Властивість за значенням прикметника «пустий»; відсутність вмісту, наповнення, предметів у певному просторі.

2. Порожнє, незаповнене місце, вільний простір; порожнеча.

3. Переносно: відчуття внутрішньої порожнечі, нікчемності, безцільності існування; стан, коли життя здається позбавленим сенсу.

4. У філософії та релігії: стан небуття, абсолютної відсутності чого-небудь; поняття, що протиставляється буттю.

5. У фізиці та техніці: стан сильно розрідженого газу в замкнутому об’ємі; вакуум.