пупчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “пуп” — невелика опуклість на середині живота, що є залишком пуповини після народження.

2. (переносно) Центральна, найважливіша точка чогось; серцевина, осереддя.

3. (у ботаніці) Вічко, центральна брунька на верхівці цибулини акониту, лілії та деяких інших рослин.

4. (у техніці, розм.) Виступ, опуклість округлої форми на поверхні деталі.