проміння

[prominnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Світло, що випромінюється якимось джерелом і поширюється у вигляді окремих променів; промені світла, що розходяться від одного джерела.

  2. Потік енергії у вигляді частинок або електромагнітних хвиль, що випромінюється чимось (наприклад, сонячне проміння, теплове проміння, радіоактивне проміння).

  3. (переносне значення) Прояв, відблиск, ознака чогось яскравого, доброго, радісного (наприклад, проміння щастя, проміння надії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проміння, р. проміння, д. промінню, з. проміння, о. промінням, м. промінні, к. проміння

Приклади з художньої літератури

  • Білі акації будуть цвісти
    в місячні ночі жагучі,
    промінь морями заллє золотий
    річку, і верби, і кручі…
    — Володимир Сосюра
  • На широкому коридорі було весело й соняшно. Довгомісячний порох аж танцював від радості в веселих проміннях. Сонце, весна й золото лилися крізь брудні вікна.
    — Олена Теліга
  • а я тебе
    люблю!
    Ловлю твоє проміння
    крізь музику беріз.
    — Ліна Костенко

Більше записів