будучина

1. (у філософії, особливо в концепціях Миколи Федорова) майбутнє людства, що активно твориться, конструюється завдяки свідомій діяльності, науковому прогресус та об’єднанню зусиль усіх поколінь задля перетворення природи, подолання смерті та освоєння космосу; протиставляється пасивному очікуванню майбутнього (“майбутнього”).

2. (у літературознавстві та культурології) літературно-філософська утопія, візія ідеального майбутнього, створена творчою уявою; художній образ бажаного майбутнього суспільства.

Приклади:

Приклад 1:
— вкрай спантеличені казали здвиги і жовті пальці тицяли в твій бік), будучина писала навмання своє сьогодні вкрадене. Тоді вже, коли останні строїлись святки (Свят-вечір був, і коляда, і гамір диточої дзвінкої коляди), ти чув про це.
— Невідомий автор