будучий

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У граматиці: одна з форм дієслова, що виражає дію або стан у майбутньому часі; майбутній час дієслова.

2. (Лінгвістика) –

   У філософії та лінгвістиці: категорія часу, що позначає наступність дії або стану відносно моменту мовлення; майбутнє.

Правопис та відмінювання