1. Час, який настане після теперішнього; майбутнє.
2. Перспектива розвитку, подальша доля когось або чогось.
3. Грамматична категорія дієслова, що виражає дію, яка відбудеться після моменту мовлення (дієслівна форма майбутнього часу).
будучність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Уперше вона з’явилася друком в газеті «Будучність» (Львів.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |