1. Бути заснованим, ґрунтуватися на чомусь, мати щось за основу, фундамент (переважно в абстрактному значенні — про ідеї, теорії, принципи).
2. (У філософії, особливо у феноменології) Бути первинним, базовим актом чи явищем, що становить необхідну основу для інших, вищих рівнів буття, пізнання або досвіду.