сценаріус

[st͡sɛnɑrius] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* СЦЕН А РІУС , а, ч. У XVIII-XIX ст. – помічник режисера в театрі , який вів спектакль , стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси , за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М. Л. Кропивницький] мені роботу помічника режисера ( як тоді казали – сценаріуса ) ( Минуле укр. театру , 1953, 29); Робота моя була вельми різноманітна . У ній об’єднувались функції сценаріуса , машиніста сцени , бібліотекаря , помічника адміністратора і навіть розсильного ( Збірник про Кроп., 1955, 242).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сценаріус, р. сценаріуса, д. сценаріусові, з. сценаріуса, о. сценаріусом, м. сценаріусі, к. сценаріусе

Більше записів