1. (в римському праві) Поверхневий шар землі, що вважався юридично відокремленим від самої землі і міг бути предметом окремого права власності або оренди (superficies solo cedit).
2. (перен., книжн.) Зовнішній, поверхневий вигляд чогось; те, що лежить на поверхні, не має глибини або суттєвого значення.