туркотати

[turkotɑtɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Видавати низькі, гучні, рівномірні звуки, схожі на рокіт або гуркіт (про великі тварини, техніку, природні явища тощо).

  2. Говорити голосно, багато і без змісту, базікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я туркочу, ти туркочеш, він туркоче, ми туркочемо, ви туркочете, вони туркочуть

Більше записів