1. Стосовний до язичництва, пов’язаний із віруваннями та обрядами, що існували до прийняття монотеїстичних релігій (насамперед християнства); такий, що відноситься до багатобожжя та поклоніння силам природи.
2. Характерний для язичників, притаманний їм; такий, що відображає їхній спосіб життя, світогляд або культуру.
3. Переносно: грубий, неосвічений, варварський; такий, що позбавлений духовності або культурності (зазвичай з осудливим відтінком).